Київ, столиця України приваблює інвесторів з усієї держави та світу. Мегаполіс відкритий для будівництва амбітних, інноваційних житлових комплексів, бізнес-центрів та іншої інфраструктури. Згодом панорама міста прикрашається цікавими архітектурними об'єктами, але часто бувають і сумні ситуації. Інвестори порушують умови договорів, ігноруються затверджені проектувальні плани, фальсифікуються документи. Таким чином, будівництва заморожуються і в столиці з'являються будинки-привиди. Звертайтеся до досвідчених експертів і вони підберуть вам надійну нерухомість у Києві.
“Мертві душі”
Дніпровські Вежі
Відкриває перелік спірних будівель, ЖК “Дніпровські Вежі”. Помпезний для 1999 року проект передбачав будівництво на Троєщині шести 34-поверхових хмарочосів. Будівництво розпочалося на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС та до 2003 року проходило успішно. Несподівано, восени 2005 року будівництво було заморожено повністю, житлова частина була готова всього на 60%, весь масив - 45%. Головною проблемою проекту стало призупинення фінансування з державного бюджету – до цього часу будівництво житла для військовослужбовців було за рахунок податку на прибуток.
У ситуацію підключилася компанія “УкрАзіяБуд”. Фірма дала обіцянку завершити будівництво будинків. Але, за іронією долі, підприємство переоцінило свої можливості, припинивши вкладення багатостраждальний комплекс. Через роки багато інших інвесторів намагалися добудувати “Дніпровські Вежі”, але далі документацій та планів, справа не дійшла. Самі будинки, реагуючи на всю безвідповідальність, стали непридатними для експлуатації. У 2010 році два хмарочоси з шести нахилилися, за що в столиці їх прозвали "пізанськими". На даний момент територія комплексу закрита для звичайних громадян і охороняється внутрішніми військами МВС.
“Поділ Престиж”
Скандальний будинок виріс у 2012 році, на вулиці Нижній Вал, 27-29. За класичною для Києва історії, спочатку було дозволено звести п'ять поверхів. На прохання забудовника "Пателі Лізинг", їм надали дозвіл на збільшення висоти у вісім поверхів - у результаті девелопер за своїм бажанням добудував ще чотири. З 2014 року суд зобов'язав забудовника знести незаконні рівні, а у 2020 справу було закрито. Після цього Державна архітектурно-будівельна інспекція має дати дозвіл на введення ЖК в експлуатацію. Але над “Поділ Престиж” нависла тягуча невизначеність, що спричинила зупинку продажу квартир у комплексі.
То чому ж будівля не отримала позитивної реакції громадськості? Досвідчені архітектори, експерти та звичайні жителі столиці відзначають псевдоісторичний стиль архітектури, неприпустиму для даної місцевості поверховість та загальну громіздкість будинку.
Sky Towers
Хмарочос міг би стати найвищою будівлею в Україні та Східній Європі – 41 поверх, 214 метрів. У 2007 році, на проспекті Перемоги, забудовником Kyiv Donbas Development Group стартувало зведення сміливого проекту. У 2010 році цей ЖК ввели до списку будівель, які обов'язково мають бути готові до Євро-2012. Підсумком гучних обіцянок стала зупинка будівництва у 2015 році та величезним боргом девелопера перед “Укрексімбанком”.
Блотяг з правом власності на об'єкт, стрімка втрата рентабельності, потреба у неймовірних за сумою додаткових інвестицій призвела до потрапляння “Sky Towers” до довгого списку довгобудів столиці.
Fresco Sofia
У 2008 році столична громадськість була схвильована подією – на вулиці Олеся Гончара, в безпосередній близькості до собору Софія Київська. Алея знаходиться під охороною ЮНЕСКО і в такому разі гранично допустима висота нових споруд тут не повинна бути вищою за прилеглі історичні будівлі – 12-25 м. Девелопер у свою чергу хотів зробити ЖК у півтора рази вищим.
Незважаючи на протести активістів, будівництво Fresco Sofia тривало аж до 2016 року. У 2020 році мер Києва Віталій Кличко заявив, що у питанні про спірне будівництво в історичній місцевості міста “поставлено крапку”. Навесні цього ж року громадські діячі повідомили про початок робіт з демонтажу заборонених поверхів. Чи добудується житловий комплекс взагалі і в якому році це відбудеться – питання залишається відкритим.
Забудова набережної Дніпра
У 2006 році у архітектора Марії Суської з відомого бюро Сергія Бабушкіна з'явилися наполеонівські плани щодо зведення Лівобережного громадського центру, а також кардинальної зміни прибережної частини Дніпра.
Цілих півроку проект був на етапі бурхливих дискусій, багато містобудівників не поділяли сміливої ідеї спорудження об'єктів уздовж річки – будь-які хмарочоси закривали б панораму правого берега столиці. Інженери вказували на небезпеку локації – хмарочоси стояли б прямо біля річки. Таким чином, було ухвалено рішення забудовувати місцевість не ультрасучасними висотками, а зонами відпочинку, пляжами, ресторанами та парками.
Вітер змін
Одні проекти залишилися лише згадкою на документах, інші – нагадують своїми скелетами про всілякі ризики та прорахунки забудовників. На даний момент часу багато девелоперських компаній враховують помилки своїх попередників, будуючи свої об'єкти більш естетично, а головне відповідально.